МИСТЕЦТВО ОПТОВО? СВОБОДИ

КАРТИНИ МИКОЛИ ЗАЛЕВСЬКОГО

Художнику Микол? Залевському довелося жити у дивн?й реальност?, у дивний час. В?н вир?с ? сформувався у кра?н?, де н?хто з ?? мешканц?в тод? не хот?в жити, ? куди майже вс? хот?ли б повернутися зараз, хоч на дек?лька секунд. У ц?й кра?н?, мистецтво вважалося отрутою, яка, як в?домо, може ? л?кувати, ? вбивати. Це був час, коли свобода ще не продавалася у роздр?б ? тому, як ? сама кра?на, належала одночасно ус?м ? н?кому. Це було тод?, коли вдосталь в?д?нтерпритоване майбутн? розтягувало тепер?шн?й час до неск?нченност?, ? сам час зупинявся, як додатковий потяг, пропускаючи уперед експреси ? швидк? часу ?нших культур ? народ?в. Мистецтво Миколи Залевського - це канат, що протягнуто м?ж ц??ю дивною реальн?стю та епохою у як?й живемо ми, канат, яким можна йти лише тод?, коли в?н м?цно натягнутий, а отже близький до розриву. Ще його пружн?сть залежить в?д того, наск?льки над?йно в?н закр?плений з обох к?нц?в, бо канат це н?що ?нше, як пам'ять, що завжди з нами ? водночас н?коли не ? матер?альною. Елемент пам'ят? ? значущим у роботах Миколи Залевського, а у багатьох ?з них в?н гра? роль елементу живлення. Властив?сть пам'ят? консервувати реальн?сть (звичайно, ?з терм?нами вживання - ?х можна знайти на будь-як?й могильн?й плит?) особливо приваблю? Залевського. Наша пам'ять н?коли не береже як сл?д нас самих, надаючи перевагу ?ншим обличчям та образам. Пам'ять у роботах Залевського гра? роль по?днувача несум?сного, зсуваючи в одн?й композиц?? фрагменти двох таких в?докремлених вим?р?в, як елементи арх?тектури та внутр?шнього декору, або, прост?ше, елементи подв?р'я та внутр?шнього побуту квартири. Подв?р'я на його картинах вимощен? кухонними кахлями ?з старих ки?вських квартир, а в?кна зав?шен? гардинами ззовн?. Картина ('Ки?вський натюрморт') на як?й зображено б?дон та вал?зу робить цей спос?б досконалим, з?штовхуючи знаменитий перепад висот внутр?шнього подв?рнього Ки?ва ?з перепадом меблевих площин р?дно? квартири автора. Будинки у розм?р шаф ? шафи, куди хова?ться усе м?сто-спогад в?д рук дбайливого хазя?на, виставляючи на показ або яблуко, або автомоб?ль такого ж розм?ру; або вал?зу, на як?й сид?в автор, чекаючи на розпад кра?ни. Нав?ть паркан, на якому це все намальовано (до якого усе притулено, як на сфотографован?й картин?) - в?добража? ще одну загадкову властив?сть пам'ят? - ?? нездатн?сть чи небажання збер?гати просторов? категор?? розм?р?в та ?х в?дпов?дност? у об'?м?. Наприклад, вона пречудово (як ? препогано) збер?га? у соб? величн?сть р?дного м?ста та м?н?атюрн?сть ластовиння на с?дницях у мешканок м?ста, не втрачаючи, на противагу комп'ютерн?й пам'ят?, у ч?ткост? та проникливост? об'?кт?в ? почутт?в, як? вона береже. Художнику просторов? та часов? несум?сност? завдають великих проблем у зображенн? минулого, але у Миколиному випадку - надають йому величезну свободу у в?дтворенн? минулого через асоц?ативн? низки р?вновеликих споруд, предмет?в ? нав?ть собак, у яких, як мен? зда?ться, запряжено минуле автора. Тут варто згадати про ностальг?ю, як один ?з способ?в ?снування пам'ят?. На картинах Миколи Залевського ностальг?я не лише присутня, вона ?деально п?дкреслю? свою парадоксальну природу: спос?б пост-травматичного ?снування пам'ят?, коли вона п?сля втрати 'ориг?налу' продовжу? генерувати св?й вм?ст, а прооперована зм?нами реальн?сть почина? наповнювати ?? новим зм?стом. Таким чином - ностальг?я це не лише нестерпний тиск спогад?в на людську св?дом?сть, а довершений спос?б позбавитися ?х, адже пам'ять проща?ться ?з непотр?бом, а св?дом?сть н?коли не визна? цей непотр?б зайвим. Цей процес особливо пом?тний на картин? 'Я пам'ятаю' (? КететЬег), де монстропод?бний тиск тепер?шнього поступово розбира? кахл? (т? сам?, якими вимощен? ки?вськ? подв?р'я) крихко? п?длоги минулого, погрожуючи провалитися у перед?стор?ю цього минулого ? таким чином його знищити.

?снують м?ста, в яких важко народитися художниками, бо м?ста ц? ? витворами мистецтва. А тим художникам, як? у них народилися, доводиться перемагати ?х формуючий чи нав?ть 'форматуючий' вплив, щоби навчитися зображувати, те, що знаходиться ззовн?. Ки?в - одне з таких м?ст. Тому Микола ? дуже ки?вським художником: тим, як сильно Ки?в вплива? на його творч?сть ? у тому, як усп?шно в?н цей вплив дола?. Ки?в урива?ться до його полотен арх?тектурно - характерним кольором сво?х старих будинк?в, з балконами упритул до дах?в, сво?ми безмежними п?д'?здами, а також маленькими самотн?ми в?кнами на високих бокових ст?нах, що якнайкраще промовляють про те, через що довелося пройти м?сту у роки в?йни. Маючи на уваз? вищезгадане сп?в?снування арх?тектури та внутр?шнього побуту у роботах Миколи Залевського, Ки?в на його картинах - це булгак?вська квартира, вивернута назовн? та розтягнута до розм?р?в м?ста. Зал?вський перемага? Ки?в зростаючою ставкою на ф?гуративн?сть та метафоричн?сть при одночасному ? парадоксальному поверненн? до реал?стично? форми зображення. Наприклад, у невеличк?й робот? 'Яблуко' ?з трьох зображених предмет?в лише крапля р?дини якось стосу?ться Ки?ва, бо вона вит?ка? саме з нього, а не з яблука. Яблуко простромлю? подр?бнений сучасний аналог середньов?чно? стр?ли (? лише ця сльоза говорить, що натерте американським воском яблуко ще ма? хоч якийсь стосунок до життя). У робот? "Прив?т, в?чносте!" (Не??о, ??еггг??у!) ?з суто ки?вського залишилися т?льки небо, що в?добража?ться у вод? (а небо у Миколи присутн? лише у в?ддзеркаленн? або вигляд? згори) та копито спокуси, що лежить м?ж електриф?кованих, отже в?чних св?тлячк?в, якими можна керувати. А на полотн? 'Сезон качок' Ки?в лише ма?ться на уваз? - як м?сце в?дльоту качки з паперовими крилами, а насправд? ав?а б?летами автора, якими в?н раптово потрапля? з океану атлантичного неба у брукл?нську квартиру для ем?грант?в. Однак, найпрониклив?ше Ки?в в?дсутн?й на картин? ?з роз?п'ятою рукою на виход? ?з нью-йоркського метро (Сгш?йс?лоп), ? оск?льки у Ки?в? теж ? метро, друга рука ма? бути роз?п'ятою саме там, на виход?... Однак, те, що це л?ва рука ? картина ? все ж таки намальованою, говорить про те, що робоча рука д?? ? тому ? в?льною. Свобода та мистецтво завжди т?сно та нав?ть у рабський спос?б пов'язан? одна з одним, ? те, що велик? грош? тягнуться до мистецтва сьогодн? не ? випадковим - адже вважа?ться, що грош? роблять людину б?льш в?льною ? нав?ть 'перемагають зло'. Роботи Миколи Залевського у такому сенс? ? справжн?м об'?ктом для вкладення кап?талу, бо у них свобода мистецтва вт?лю?ться у т?й форм?, в як?й ?? складно вкрасти - оптов?й та безгот?вков?й. Саме до тако? свободи поривалися т? теч?? у мистецтв?, як? на м?й погляд, вплинули на ман?р Миколи ? як? в?н так ун?кально об'?днав у сво?й естетиц?. Я маю на уваз? традиц?? сюрреал?зму та поп-арту. Саме комб?нац?я приголомшливо? новизни сюрреал?зму та г?перреал?зм поп-арту роблять можливим ускладнену ф?гуративн?сть його метафорики, у як?й складов? останньо? ? роз?рваними наст?льки далеко одна в?д ?ншо?, як роз?рваними та розкиданими ? початковий та к?нцевий продукт сучасного пост-?ндустр?ального кап?тал?зму. Ми, глядач?, ? ?диним елементом, який може об'?днати частини ц??? метафори ?, таким чином, надати свободу авторов? - а також, нам самим стати в?льними.

Максим Клименть?в
Ун?верситет П?вденно? Кал?форн??, Лос-Анджелес, США

Микола Залевський
Я пам'ятаю
Альбом
Галерея Колекц?я Ки?в2006

©2006