Украинские художники зарубежом


Вихованці маестро ГУЙДИ

Серед нечисленних висококваліфікованих майстерень Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури на особливу увагу заслуговує майстерня Михайла Євгеновича Гуйди, мистця високого рівня, учня та послідовника видатного професора Шаталіна. Чим визначається самобутність, оригінальність згаданої студії? Окреслимо її головні штрихи. Насамперед, майстерня під керівництвом М. Є. Гуйди помітно відрізняється від інших ретельним та вибагливим ставленням до вибору тем та сюжетів творів. Спочатку молоді мистці працюють над великою кількістю різноманітних ескізів, збирають потрібні матеріали, немов налаштовуються на загайну працю. Лише тоді малюнок переноситься на картон, де в натуральну величину моделюються об'єм, маса та пропорції. І вже потім, після дбайливої та копіткої праці, майбутня робота переноситься на полотно. В олійному живопису дуже важливо розуміти і відчувати структуру полотна. Майбутні майстри, безперечно, усвідомлюють це і саме тому не перевантажують картини товстим шаром олії, а навпаки, майже прозорими мазками дають їм життя. Робота ніби дихає, надає відчуття безпосереднього контакту з об'єктом мистецтва. Цього року студенти майстерні Михайла Гуйди показали гарні результати у створенні дипломних проектів. Безперечно, багато творів заслуговують на похвалу, але особливо вражають п'ять найкращих. Це дипломні твори Дунь Мінь «Гра в шахи», Марії Гуйди «Комедіанти», триптих Віо-летти Монсевич «Таїнства жіночої долі», Оксани Постощук «Дівочі мрії. Купальська ніч» та Сергія Полякова «На землі». Усі твори характеризуються детальною продуманістю композиції, ритмом фігур, легкістю рухів, пластичністю. Ретельно прорисовані пропорції моделей. Контрасти в колориті зумовлені поєднанням нейтрального фону і яскравого акценту на передньому плані. У композиції «Гра в шахи» авторка показала придворних дам епохи династії Тан, що грають в шахи і неопосередковано мають вплив на політичне життя країни. Ми можемо спостерігати повільний, екзистенційний рух жіночих фігур по колу. Це немовби трансцендентне коло швидкоплинності життя, еволюції, Всесвіту. Світлі, легкі строї жінок контрастують із темним ненасиче-ним фоном: риторика життя та смерті, добра і зла, землі й неба —Інь та Янь дійсності людини. На передньому плані робиться акцент на червоному (бордовому) халаті придворної дами: кров та біль. Адже синусоїда болю так чи інакше проходить крізь життєвий шлях кожної людини —її народження, життя, нарешті, смерть. Усі ці елементи життєдіяльності особистості та проблеми людського буття безумовно поєднуються в композиції мистецького твору Дунь Мінь. У полотні Марії Гуйди «Комедіанти» на передньому плані зображено трударів цирку — комедіантів. Контрастно відтворено фігури людей —плями червоного і білого кольорів на тлі сірого візка. Герої картини, хоч і комедіанти, що покликані розважати людей, проте у житті звичайні люди, яким важко дається кожна зароблена копійка. Українським духом перейнятий триптих Віо-летти Монсевич «Таїнства жіночої долі». Дивлячись на роботу, відчуваєш легкість, свіжість завдяки прийому «біле на білому». Лише вступають у контраст червоні, багаті на орнаменти вишивки, намиста та обличчя українок. Дипломний твір Оксани Постощук «Дівочі мрії. Купальська ніч» —яскравий приклад тривалих пошуків композиції картини, що є підтвердженням самобутності та оригінальності майстерні М. Гуйди. Розташування дівочих фігур на картині пропорційне та гармонійне (рівна кількість стоячих та сидячих постатей), воно співвідноситься із загальним сюжетом полотна: дівочим ворожінням у купальську ніч. Художній прийом широкого мазка підкреслює колорит та багатофігурність композиції картини. У композиції Сергія Полякова «На землі» зображена радість людей, які щойно приземлилися та відпочивають. Обличчя людей стомлені, але водночас зосереджені. Завдяки прийому «темне на білому» глядач має змогу бачити яскраву гру кольорів, масштабність композиції, відчути дух події, емоції та відчуття хоробрих людей. Спільна риса усіх творів —багатофігурність композиції, ритм, рухливість фігур. Контрасти світлих, білих, червоних плям на темному неяскравому нейтральному фоні, прозорість, легкість форми — все це й визначає стиль, манеру молодих мистців. Твори майстерні легко впізнати за неповторним почерком її керівника Михайла Гуйди, бо, насправді, в кожному учневі є частинка вчителя. Погодьтеся — це вже немало! Залишається побажати Михайлові Гуйді та його учням мистецької наснаги, натхнення та подальших вдалих творчих пошуків!

Тетяна Ласкаревська


Образотворче мистецтво#3-2006
Видання Національна спілки художників України
Київ2006

©2007

Марія Гуйда Комедіанти 2006 п.о.
Віолетта Монсевич Таїнства жіночої долі 2006 п.о.
Оксана Постощук Купальська ніч 2006 п.о.
Дунь Мінь Гра в шахи 2006 п.о.