Молоде мистецтво Львова

Мистецьке середовище Львова завжди творило певну ?нтригу ? пом?тно вир?знялося з пом?ж ?нших осередк?в художнього життя в Укра?н?. Щоб зрозум?ти його тепер?шн?й стан, а, насамперед, актуальн? проблеми творчо? молод?, необх?дно зд?йснити короткий екскурс у нещодавн? минуле. У радянськ? часи специф?ку м?сцево? ситуац?? визначали, з одного боку, все ще жив? традиц?? мистецтва дово?нного часу, вт?лен? у конкретних його нос?ях - художниках, як? залишились у м?ст? ? гурту вали довкола себе молодь, з ?ншого - очевидн? пр?оритети декоративно-ужиткового мистецтва, яке мало значн?, зовн? завуальован? впливи на малярство, скульптуру та граф?ку. З к?нця ?д8о-х - початку ?ддо-х рок?в мистецькому Львову притаманн? всеохоплююч? процеси, як? зароджувалися ? розгорталися у суперечливий час становлення незалежно? держави. Б?льше того, певний час м?сто утримувало перш?сть у вир?шенн? актуальних проблем гуртування мистецьких сил всього св?ту довкола нац?онально? ?де?. Згадаймо хоча б всеукра?нськ? б??нале 'В?дродження'. Важливою рисою тогочасних мистецьких акц?й стало пом?тне омолодження пров?дного грона творц?в. Разом з тим, в?дзначимо, що молод?сть нового покол?ння, повноц?нне становлення якого сп?впало з динам?кою перем?н, була довол? в?дносною ? сприймалася такою швидше на тл? минулих персональних виставок поважних юв?ляр?в та усталених принцип?в в?дбору твор?в на помпезн? колективн? виставки. Насправд?, це були художники у вповн? зр?лому в?ц?, сповнен? ентуз?азму ? впевненост? у сво?х силах. Саме тому таким законом?рним став ефект швидкого 'доросл?шання молод?'. Входження ж нових покол?нь у мистецький св?т виявилося довол? складним. Система мистецько? осв?ти, яка 'продукувала' молод? таланти за принципом ?диних, в?дпрацьованих десятил?ттями постулат?в, була не готовою до повноц?нно? адаптац?? сучасного, безконечно р?зноман?тного мистецтва. В окремих випадках вона вступала у виразне протир?ччя з екстримальними, але переважно поверховими захопленнями молод? авангардними явищами постмодерн?стичного св?ту. ?стотний вплив на м?сцевих художник?в, в тому числ?, на молодь, з середини ?ддо-х рр. спричинив явище, яке можемо назвати 'прогресуючою про-в?нц?ал?зац??ю'. Воно зумовлене активними процесами централ?зац?? в час, коли столиця здобува? у межах держави положення одноос?бного л?дера, насамперед, в д?лянц? популяризац??, комерц?ал?зац?? структур сучасного мистецтва й арт-б?знесу. Ки?в концентру? ус? основн? можливост? м?жнародних контакт?в, сюди переноситься еп?центр найб?льших мистецьких акц?й - всеукра?нських артфестивал?в. У столиц? пост?йно функц?онують ? в?дкриваються десятки арт-галерей, год? як у головному центр? зах?дного рег?ону, де лише член?в Сп?лки художник?в нарахову?ться б?льше чотирьох сотень, ?х число так н?коли й не перевищу? п'яти. Зовн? вида?ться, що мистецький Льв?в нарощу? можливост? п?дтримки молодого мистецтва. Так, У !994 Р- на баз? Льв?вського ?нституту декоративного ? прикладного мистецтва створено Льв?вську академ?ю мистецтв (яка нин? волод?? високим статусом нац?онально?), ау?ддбр. у м?ст? урочисто в?дкрито ун?кальну споруду, яка надала митцям величезн? експозиц?йн? площ? -Льв?вський палац мистецтв. Саме тут у ?дд7 р. в?дбулося урочисте в?дриття щор?чного ос?ннього салону 'Високий Замок'. Ця колективна акц?я нового типу не лише повертала в мистецьке середовище принципи реально? конкуренц??, але й в?дкидала будь-як? в?ков? цензи ? залучала не лише випускник?в, але й студент?в художн?х навчальних заклад?в. ?? ?н?ц?аторами стали члени Клубу укра?нських мистц?в, як? декларували свою орган?зац?ю як альтернативну до Сп?лки художник?в. У принципов?й переор??нтац?? мистецького середовища ?ддо-х рр. важливу роль в?д?грали виставки авангардного спрямування, скерован? на популяризац?ю нових форм сучасного мистецтва, стимулювання активност? художник?в ?, насамперед, творчо? молод?. Процес легал?зац?? колишнього 'анде?раунду' став наст?льки очевидним, що в м?сцевому в?дд?ленн? Сп?лки художник?в було створено секц?ю так званого експериментального мистецтва. См?лив? починання молодих художник?в п?дтримували мистецьке об'?днання 'Дзи?а', Музей етнограф?? та художнього промислу НАН Укра?ни, який орган?зову? щор?чн? верн?саж? 'Нов? пропозиц??', галерея 'Яров?т', яка надавала виключну можлив?сть для орган?зац?? першо? виставки молодим художникам. Та все ж негатив- н? явиша прогресували ? згодом стали пом?тними. Специф?ку сучасного мистецького середовища Львова форму? низка чинник?в, як? далеко не завжди виявляють позитивний характер. Серед них головну роль в?д?гра? практично повна в?дсутн?сть важел?в, як? хоча б у як?йсь м?р? могли регулювати це середовище, структуризувати його за принципом мистецьких якостей та впливати на шляхи розвитку, стимулювати творення реально? шкали ц?нностей. За таких умов у найважч?й ситуац?? опиняються зазвичай молод? мистц?, як? стоять не лише перед вибором власного творчого шляху, але й способу повед?нки у простор?, де, по сут?, в?дбуваються '?гри без правил'. У м?ст? в?дсутня мережа арт-менеджменту та арт-б?знесу, пост?йно д?юча анал?тична мистецька критика ? пер?одична мистецька преса. ?снуюч? ран?ше мистецьк? об'?днання розпалися або втратили свою силу, а Сп?лка, як головна орган?зац?я мистц?в, виявилася надто гром?здкою ? насиченою ?нертними у в?дношенн? до творчост? членами. Кр?м щор?чних верн?саж?в 'Ос?нн?й салон', як? втратили свою св?ж?сть, нерегулярно орган?зованих 'за профес?йними ?нтересами' виставок живописц?в, скульптор?в, керам?ст?в чи ткач?в, у м?ст? не в?дбува?ться великих мистецьких акц?й, на яких могли б себе проявити молод? художники. Под?бна ситуац?я породжу? конкретн? насл?дки. Одним ?з них ? всеохоплююче явище кон'юнктури, намагання художник?в догодити ? 'продатися' перес?чним 'споживачам' мистецтва. При цьому кон'юнктура виявля? ст?йку здатн?сть 'замулювати' практично усе -?сторичну тематику, характерн? нац?ональн? образи ? символи, традиц?? народного мистецтва та сакральн? сюжети. А, кр?м того, - кращ? традиц?? ? здобутки авангардного мистецтва. ?ншим негативним насл?дком ? руйнування усталено? ? неможлив?сть творення ново? системи профес?йних ор??нтир?в та авторитет?в. У зв'язку з цим молодь часто знаходить соб? 'кумир?в' у закордонному мистецтв?, не знаючи ? не розум?ючи реально? ц?нност? свого. Да?ться взнаки в?дсутн?сть ново? ?стор?? укра?нського мистецтва, пос?бник?в ? п?дручник?в нового покол?ння, пост?йно д?ючих експозиц?й укра?нського мистецтва XX стол?ття. У м?ст? вочевидь недостатньою ? популяризац?я та визнання творчих здобутк?в видатних, нин? пок?йних мистц?в -Миколи Б?дняка, Карла Зв?ринського, Леопольда Левицького, ?вгена Ли- сика, Емману?ла Мнська, Олекси Новак?вського, Романа Сельського, Зепов?я Фл?мти ? багатьох ?нших. Лише в останн? роки мочали появлятися альбоми ? монограф?чн? досл?дження, присвячен? творчост? наших видатних земляк?в. Ще одним насл?дком ? пасивн?сть тих художник?в, як? у сво?й творчост? ор??нтуються не на прим?тивн? смаки обивателя, а на реальн? мистецьк? ц?нност?. З ?ншого боку, в?дсутн?сть належних кошт?в на систему закуп?вель в державних музеях, широко? мереж? приватних галерей ? платоспроможного ?нтел?гентного 'споживача' призводять до того, що немало художник?в, як? б мали творити основн? ор??нтири для творчо? молод?, шукають щастя за кордоном ? практично перестають виставляти сво? твори не лише у Львов?, але й взагал? в Укра?н?. Така ?х повед?нка нер?дко форму? ор??нтир для молодих мистц?в. Говорячи про нин?шн?й стан молодого мистецтва у Львов?, ма?мо на уваз? сукупну творч?сть художник?в у в?ц? 20-35 рок?в. Серед них можемо спостер?гати чимало ц?кавих особистостей. Серед них безумовно вид?ля?ться Серг?й Савченко, який завдяки таланту та ун?кальним власним зд?бностям зум?в стати не лише творчою особист?стю, але й 'усп?шним' у комерц?йному сенс? художником. Проте на загал склада?ться враження, що доля молодих мистц?в, кр?м них самих, н?кого не ц?кавить. Яскравим прикладом ? подружжя Романа Листвака ? Натал?? П?нчук. У 2002 р. Роман здобув основну нагороду на 1-му Слов'янському малярському конкурс? серед випускник?в Льв?всько?, Варшавсько? ? Крак?всько? мистецьких академ?й (2002), а Натал?я стала одним з лауреат?в М?жнародного малярського тр??нале ?врорег?ону Карпати -'Ср?бний квадрат' (2003). П?сля наступних безусп?шних спроб реал?зац?? сво?х талант?в в Укра?н? подружжя ви?хало у США. За умов ?нертност? мистецького середовища Львова молодь шука? усп?ху та п?дтримки творчого таланту у Ки?в?. Проте лише одиницям вда?ться хоча б якимось чином проявитися у цьому висококонкурентному, монопол?зованому оточенн?. Б?льш?сть чека? свого шансу ? над??ться на перем?ни м?сцевого р?вня, як? можлив? лише за умов використання ?вропейського досв?ду та урухомлення державних процес?в децентрал?зац??. Серед когорти молодих льв?вських мистц?в можемо в?дд?лити нин?шн? здобутки в д?лянц? малярства Мар'яна Бесаги, [ванни ? Олександра Войтович?в, Олекс?я Манжел?я, Дмитра Михалка, ?ванни Онуфрик, Володимира Роман?ва, Петра Романчука, Петра Скопа, Володимира Стасенка, Любомира Якимчука; скульптурно? пластики та ?нсталяц??-Михайла Вертуозова, Едуарда ?ванющенка, В?ктора Лавного, Яреми Миська, Володимира Ц?сарика; граф?ки -Дмитра Гор?на, Олега Давиденка, Мар'яни Мотики, Леон?да Пономаренка, В?ктор?? Проц?в, Роксолани Шафран; декоративно-ужиткового мистецтва -Оксани ?ватьо, ?рини Принади, Максима Д?дика та ?нших. Проте автор цих рядк?в зовс?м не переконаний, що хтось ?з названих мистц?в не покинув уже м?ста ? нин? не 'шука? щастя' поза його межами...

Орест Голубець
доктор мистецтвознавства

---

Образотворче мистецтво#3-2006
Видання Нац?ональна сп?лки художник?в Укра?ни
Ки?в2006

©2007