Горизонти харк?всько? монументально? школи

При пор?внянн? трьох вищих навчальних осередк?в монументального мистецтва - ки?вського, льв?вського та харк?вського - виявляються характерн? риси кожного. Загальн? особливост? Харкова та його монументального мистецтва, зокрема, кореняться у класичних художн?х системах, привнесених на укра?нський ?рунт ?з Петербурга. Модерне обличчя харк?всько? монументально? школи визначили пров?дн? майстри, що стояли б?ля ?? виток?в: О.А.Хмельницький, О.Ф.Прон?н, ?. ?.Биков, В. М. ?онтар?в, наступн? - М.Л.Кри-лов, В. В.Чурс?н, В. М. Носенков, А. ?.Анор?ч?ва-?рьомка. ?нша частина монументал?ст?в, що не мала безпосереднього в?дношення до вищо? школи, працювала на об'?ктах ? в творчих майстернях, створюючи зриме середовище побутування ст?нопису (?.Моргунов, О.?рофе?ва, В. Погорелов ? ?н.). Як самост?йна кафедра, майстерня монументального живопису оформлю?ться у середин? ?д8о-х рок?в ? ста? суцв?ттям р?зних ?мен, яких об'?дну? маг?чне ставлення до формату арх?тектурно? поверхн? як живого орган?зму, що потребу? особливо? художньо? орган?зац??. Робота з арх?тектурним ? композиц?йним простором, потяг до тематично? композиц?? в ?? художньо-ф?лософськ?й ?нтерпретац??, виразна декоративн?сть залишаються загальним ор??нтиром, який по-р?зному бачили окрем? майстри ? до якого р?зними шляхами вели сво?х студент?в. ?нший, антином?чний принцип первинност? арх?тектурно? ?де?, об?грано? засобами монументального мистецтва уегеиз дом?нац?? самого твору в Його внутр?шн?х пластичних законом?рностях визначав в?дм?нн?сть п?дход?в. Але це галузь загально? дидактики. Житт?вий фон кра?ни включив ц? поняття в основу певних художн?х пошук?в, напрям?в, смакових прихильностей ? нав?ть естетично? програми, яка тою чи ?ншо? м?рою обумовила творч?сть сучасно? генерац?? харк?вських монументал?ст?в. Торкнемося минулого... Останн? в?дгомони лен?нсько? 'монументально? пропаганди', що давала хл?б радянським монументал?стам, завершилися з крахом ?мпер?? СРСР. Соц?альний занепад початку ?ддо-х супроводжувався 'монументальним' затишшям: мистецтво, що визначало ?? ?деолог?чний вигляд як у пер?од розкв?ту, так ? в десятир?ччя застою, в якийсь момент завмерло, в?добразилося в самому соб? ? п?шло ?ншим шляхом власних шукань. Минуле двадцятир?ччя було пов'язане з пошуком нових форм, як? лише останн?м часом зб?глися ?з сучасними реал?ями: поверненням до сакрального мистецтва, зм?ною державного на приватного замовника, стр?мкою зм?ною кон'юнктури в?д м?н?мал?стського дизайну до розмаху в насл?дуванн? художн?х зразк?в кращих час?в людства, прогресуючо? витонченост? творц?в соц?ального замовлення, ?х спрямованост? до високих традиц?й Ренесансу в оформленн? власно? нерухомост?. Якщо весь цей час храмов? ст?нописи були природн? ? традиц?йн?, то 'св?тськ?' фореск?зи в переважн?й б?льшост? залишалися на папер?, радуючи або обурюючи око, в?дкривали суто корпоративний дискурс виключно у вузькому профес?йному середовищ?: майстерн?, кафедри, методичн? перегляди та художн? ради. Але саме ц? студ?? в?дображали складн? процеси в сусп?льств?, пошуки адекватних часу образотворчих форм, як? лише останн?ми роками стали б?льш ч?тко ? посл?довно убачатися. Под?бно до 'паперово?' арх?тектури початку 1920-х рок?в, у поточних 'монументальних' проектах в?дбивався складний пол?тес Часу, в якому вже не можна було бути прямол?н?йним ? однобоким, занадто академ?чним ? не художн?м у принцип?. Саме життя пере?накшило багато ц?нностей, а ряд в?чних ?стин ? нац?ональних тем знов повернуло до кола д?ючих актуал?й. Формальн? пошуки концептуал?зму, що розвернулися в перш?й половин? 1990-х, якось не дуже затвердилися на нашому горизонт?, спровокувавши дек?лькома гучними захистами антагон?зм станков?ст?в ? ст?нописц?в. Кожний п?шов на сво? творче осереддя, ? 'монументалка' стала готувати ун?версальних мистц?в, б?льш?сть ?з яких перемкнулася на роботу в станковому формат?. Пляма, л?н?я, силует, кол?р, робота з натурою, ф?гуративн? та формальн? пошуки, традиц?йна пал?тра образотворчост? у р?зноман?тних мистецьких вживаннях на художн?х поверхнях, начебто тактильне в?дчуття живописно? та фактурно? енергетики, сплав реал?стичного вишколу з декоративною виразн?стю ставали загально художн?м ?нструментар??м. Проте, до поняття декоративност?, широких пластичних можливостей ? формування художнього смаку студенти приходили через практичне оволод?ння пластикою св?тового мистецтва, яке парадоксальним чином ?шло у зворотному напрям? з ?? ?сторичною ретроспекц??ю. Маючи за плечима середню художню осв?ту, вони сприймали декоративн?сть у пластичних досягах модерну, але, до середн?х курс?в перехвор?вши цим, зверталися до естетики В?дродження, все б?льше захоплюючись середньов?ччям, ? дал?, углиб стол?ть, до В?зант??, арха?ка. Пропустивши кр?зь себе еволюц?ю св?тових креативних форм, молодий художник-мо-нументал?ст оволод?вав багатством пластичних трактувань образу, його естетичним та духовним наповненням. Цьому сприяв ? технолог?чний практикум з монументального мистецтва, студ?? ?з сграф?то, фрески, керам?ки, моза?ки, в?тражу та ?нших техн?к з ?хн?ми художн?ми властивостями. Звичайно, тут ? робота з арх?тектурним простором, учбове макетування, якими керують профес?йн? арх?тектори (О. В?рченко, Г. П?тухова). На цьому академ?чному п?д?рунт? розвилося розма?ття площин, пов'язаних з працею з р?зними матер?алами ? об'?ктами, напрямами ? жанрами. Повернемося до художн?х систем пров?дних майстр?в, фундатор?в сучасно? 'монументально? справи'. Школа художнього в?тражу була закладена Олександром Прон?ним, який майже двадцять рок?в очолював кафедру монументального живопису, був автором десятк?в в?траж?в у в?домих громадських ? культових спорудах, педагогом, який в?дкрив через художн? скло творчий шлях багатьом мистцям. Його сучасн? посл?довники розвивають в?тражне мистецтво у р?зних творчих верс?ях, засвоюють разом з традиц?йною зб?ркою в?тражних об'?м?в на свинцевому проф?л? ?мпортовану з к?нця 1990-х рр. техн?ку 'Т?ффан?' з метал?зованою пл?вкою та матовим живописним склом (одним з перших ?? осво?в ?. Легуцький, який ? стажувався в Америц?, нин? працю? в малих декоративних формах). Цей матер?ал в?дкрив прост?р для вс?ляких новац?й. Приклади класичного монументального в?тражу в церковн?й арх?тектур? показують роботи Д. Курс?на, Н. Радомського, Г. Ми-роненка. Характерним для останнього художника ? праця на стику образотворчих мотив?в ? дизайну, експерименти з конструкц??ю форми ? св?тловою режисурою, вир?шення ?нтер'?ру в техн?ц? скл?ння. Постат? ?вгена Бикова ? В?ктора Гонтар?ва, що навчалися в Петербурз? ? визначили творчий метод у дек?лькох покол?нь сучасних монументал?ст?в, в особливому фокус? харк?вського мистецтва. ?х творч?сть сприяла зустр?ч? двох систем: майстерня монументального живопису тод?шнього Лен?нградського художнього ?нституту ?м. ?. Р?п?на (звано? народом Академ??ю мистецтва) ? Вищого художньо-промислового училища ?мен? В.Мух?но?. Два художньо-технолог?чних п?дходи - студ?йного живопису, з одного боку, та малярства, з ?ншого, - стали основою двох п?знаваних ст?нописних напрям?в. Загальнов?дома в культурних колах Харкова майстерня монументал?ста ?. Викова, що самою назвою 'Боттега' декламу? спадко?мн?сть з високими ?деалами г?льд?й ?тал?йського Ренесансу, - стала т??ю художньою альма-матер, яка об'?днала учн?в р?зного в?ку ? майстерност?. Тут пану? дух мистецтва, високого ремесла ? студ?ювання, пост?йного д?алогу з великими творцями та ?х твор?ннями. Зв?дси багато студент?в, як? пройшли через монументальну майстерню Харк?всько? державно? академ?? дизайну ? мистецтв ? склалися як профес?онали, знов повертаються у благодатн? пенати свого учн?вства. Ум?ння 'спрацьовувати р?ч' за словами самого ?. Бикова, який також багато рок?в в?ддав прац? з монументал?стами академ??, любов ? спостережлив?сть до навколишнього св?ту, знання матер?алу ? прагнення до техн?чно? досконалост?, як ? самий розвиток творчо? основи, -здавалося б, ун?версальн? формули становлення художника, -?з банальних ?стин перетворюються тут на жив? етапи зростання. За образно-стил?стичними якостями академ?чн? студ?? ?.Бикова зростаються з бароковим св?тосприйманням та формотворенням. Учням В?ктора Гонтар?ва притаманн? ?нш? якост?. Метод майстра заснований на ст?ноппс-ност? п?дходу, живому 'пластичному' малюванн?, л?н?йному ? тональному узагальненн?, методичн?й ясност? -5?ер Ьу 5?ер, що да? змогу вмить переходити на ст?ну, працювати плямою ? тоном ? лише пот?м включати кол?р, - в?дкрита система творчост? усередин? к?лькох естетичних культур: проторенесансу (Джотто та його кола), укра?нського прим?тиву ? нац?онально ор??нтованого формопошуку М. Бойчука ? його школи. Ум?ння в?добразити час ? глибокий образ через повсякденн? сцени, жвав?сть життя, що завмерла в узагальнен?й форм? -характерн? риси авторського стилю мистця ? його майстерн?. Кр?м високого смаку ? профес?онал?зму, ?.Бикова ? В. Гонтарова об'?дну? натхненна любов до всього укра?нського: природи, ?стор??, побуту, людей з ?х етноти-пом та см?ховою культурою. Це продовжу?ться в роботах ?хн?х учн?в. Бажання виховати глибоке в?дчуття нац?онального, в?д?йти в?д поверховост?, к?тчу - загалом дуже складне завдання, але саме це -формування високого художнього смаку виокремлю? ц? школи. Як демонструють учбов? виставки монументал?ст?в -укра?нська тема невичерпна: еп?чн? образи козацтва та кобзарства, осво?ння терен?в та побуту Слобожанщини, композиц?? на народно-обрядову тематику, взагал? художня м?фопоетизац?я укра?нського часопису. Зрозум?ло, що ?хн? системи працюють не т?льки в межах творчо? композиц??, але й включають особливе ставлення до академ?чного малюнку, живопису, самого творчого методу, техн?ки 'фарбування', пластично? обробки форми ? т.д. Ще одна ?постась харк?вських монументал?ст?в - праця в сакральн?й арх?тектур?. Факт, що педагоги кафедри, серед яких ?? кер?вник Володимир Носенков, моза?ст ?ван Кардаш, а також ?? вихованц?, приходять до Церкви - природне призначення монументального мистецтва. За останн? п'ятнадцять рок?в щор?чно серед дипломних роб?т захищалися проекти в?траж?в, розпис?в, моза?к, як? були розроблен? для храм?в р?зних конфес?й в Укра?н?. Частина з них була створена п?сля захисту, деяк? захищалися безпосередньо на виконаних об'?ктах. Найяскрав?ший приклад - захист арт?л? харк?вських монументал?ст?в у 2005 роц?, яка склалася в ст?нах академ?? наприк?нц? 2002 року ? протягом останнього часу розписала ш?сть хра- м?в у р?зних рег?онах Укра?ни. До ?? первинного ядра ув?йшли тонк? талановит? художники О.Го-лобородько, О.Ахтирська, ?.Шматова, К.Мок-ляк, Ю.Ланд?на, В. Гайдамака, перш? три з яких через р?к блискуче захистили теоретичний маг?стерський триптих 'В?зант?йський капом у монументальному сакральному живопис?: традиц?я та сучасн?сть' (кер. ?.Котляр). Трохи п?зн?ше до цього кола при?дналися студенти з молодших курс?в, серед яких А. Баботенко та випускники нин?шнього року Н.Колом??ць ? М.Борисова, що подали проект храмового розпису. До технолог?чних новац?й ц??? арт?л? належить використання р?дкого кал??вого скла як зв'язуючо? есенц?? для ст?нопису. На тл? численних груп, що займаються розписами церков в Укра?н? ? прихильн? до традиц?й рос?йського академ?зму або посл?довник?в укра?нсько? бароково? естетики, цю групу вир?зня? живий д?алог ?з в?зант?йською художньою традиц??ю, профес?йна ? художня злагоджен?сть, в?дчуття форми, п?днесено? краси, пронизано? високою духовною ?дн?стю. Разом ?з ст?нописними замовленнями в арх?тектур?, полемтворчост?сучаснихмонументал?п?в ? виставкова д?яльн?сть, живопис, ?нш? форми мед?а-мистецтва, де також реал?зують себе випускники кафедри, -?. Папек, В.Антонюк, С.Гед-зев?ч, В. Нескоромний, Д. Хр?санфова - педагог кафедри, М.Данилова, О. Котляр, а також вихованц? кафедри, що роз'?халися в р?зн? куточки Укра?ни: В. Мельник, В. Грицай, Б. Костя?пшков, С. Пр?нь, О. та Т. Полященко. Цей список можна продовжити за рахунок студент?в, як?, починаючи з молодших курс?в, репрезентують себе на публ?чних ? престижних виставкових майданчиках. Виставки курсових ? дипломних роб?т -яскравий показник спрямованост? роботи кафедри та ?? окремих педагог?в, а також культурних ? соц?альних запит?в часу. Цьогор?чний дипломний показ демонстру? цю р?зноман?тн?сть -в?д зазначених проект?в церковного живопису до л?ричних твор?в на в?чну людську тематику 'Мр?я про синього птаха' (К. Зуб), 'Буття' (Ю. Балабуха), середньов?чного ?сторичного наративу - пропозиц?? для сучасного палацового розпису в приватних апартаментах укра?нсько? буржуаз?? 'Легенди про короля Артура' (Н. К?рюп?на), ? тем, як? базуються на нац?ональних матер?алах: 'Викрадення половчанок' (О.Омельченко) ? '?врейськ? анекдоти' (В. Колтун). Б?льш?сть створена для ?снуючих об'?кт?в ? тих, що будуються з перспективою ?х реал?зац??. Вишк?л профес?онал?в, творчо мислячих мист-ц?в з? сво?ю ?ндив?дуальною позиц??ю, створюють сучасний художн?й прост?р,- так? ор??нтири у п?дготовц? сучасних монументал?ст?в, з якими переходимо руб?ж 75~Р'ЧЧЯ Харк?всько? державно? академ?? дизайну ? мистецтв. Ми св?домо не демонстру?мо творч?сть зр?лих майстр?в, що заслуговують окремих публ?кац?й, а зосереджу?мо увагу на р?вн? студентства та випускник?в-?х потенц?алу, з яким молодим монументал?стам належить жити й творити у XXI стол?тт?.

?вген Котляр
кандидат мистецтвознавства

---

Образотворче мистецтво#3-2006
Видання Нац?ональна сп?лки художник?в Укра?ни
Ки?в2006

©2007